СЕО української IT-компанії Trionika про те, які ресурси вони вкладають у забезпечення роботи та підтримку команди зараз. І чи потрібно це взагалі в «айтішці», адже багато хто впевнений, що більшість фахівців виїхали та працюють з-за кордону.
Досвідом роботи та мотивації команди в часи блекаутів в Україні ділиться Анастасія Ляшко, СЕО української продуктової IT-компанії Trionika (“Тріоніка”) .
Сьогодні майже кожен бізнес, який працює в Україні, відчуває на собі вплив ворожих дій країни-агресора: сильне падіння економіки України, постійні загрози ракетних обстрілів, регулярні перебої з водопостачанням, електроенергією, теплом та інтернетом, зміна локації працівників та їхніх сімей.
Сучасний управлінець сьогодні має думати не лише про розвиток чи виживання своєї компанії, але й про змогу команди продовжувати працювати, попри все.
Чи правда, що IT-компанії менше страждають від війни?
IT-сектор, порівняно з іншими бізнесами, — ледве не єдина сфера, яка працює в сьогоднішніх умовах з найменшими втратами. Про це свідчать дослідження, наприклад літнє дослідження ОпендатаБот, в якому було зазначено, що IT послуги — це єдина сфера бізнесу, яка зросла у поточному році порівняно з минулим, експорт послуг досяг за оцінками експертів 3,2 млрд доларів за 5 місяців.
Таким показникам сприяють міжнародні проєкти та клієнти, а також мобільність працівників цієї сфери. А не те, що всі «айтішники» та «діджитальники» буцім-то «виїхали за кордон ще в перші місяці повномасштабної війни». Це не так.
Насправді, як показують свіжі дослідження від Асоціації «IT Ukraine», 45% IT-компаній України зробили релокацію офісів лише в межах України й жодна з опитаних компаній не закриває офіси в нашій країні та не переїхала повністю за кордон.
Тож більшість співробітників IT-компаній залишаються в Україні та переживають всі незручності від блекаутів, перебувають в постійній загрозі через обстріли чи шахідів. Таку ж тенденцію ми бачимо й у своїй компанії, адже більшість співробітників Trionika наразі залишаються в межах України.
З якими проблемами зіштовхнулися у Trionika
У нашій команді працює близько 200 людей, і я одразу зрозуміла, що частина колективу точно втратить можливість та сили продовжувати ефективно працювати після перших блекаутів. Це нормальна людська реакція, адже не маючи відчуття комфорту та безпеки, не маючи зв’язку, тепла та живлення, легко загубити можливість думати стратегічно, планувати свою роботу та позитивно мислити. Для цього якраз і існують HR-відділи та СЕО компаній, аби стати цим острівком безпеки та запропонувати нові рішення.
Я не можу сказати, що ми одразу знали, як допомогти колегам пережити ці важкі часи. З такими знаннями не народжуються, і навіть за багаторічну менеджерську практику не набувають.
Ми живемо у часи паранормальності. Але й не можемо дозволити собі робити все навмання. Будь-які неефективні рішення чи недієві інструменти ще більше можуть демотивувати команду і підірвати довіру колег.
Тому ми проводили власні дослідження, моніторили ринок, готувались до того, аби допомогти всім, хто буде цього потребувати.
Яких заходів ужили для підтримки персоналу
💡 Першим нашим кроком в листопаді було відмовитись від холодного офісу без світла в центрі Києва і переїхати в коворкінг на Лівому березі. Головним в приміщенні вже було не розташування та красивий інтер’єр, а безпечність, наявність світла, води та тепла без перебоїв. Нас здивувало, як швидко наш новий офіс заповнився охочими працювати й тоді ми орендували ще більше місць там.
💡 А коли зрозуміли, що і цього недостатньо, вирішили відкривати другу локацію (великий будинок), щоб більше людей могли працювати, зустрічатися на каву та відчувати нормальність життя, наскільки це можливо в даних умовах.
Ясно, що було надважко знайти будинок та зробити його придатним для безперебійної роботи людей (генератор, старлінк, зарядні станції тощо). Але для нашої команди немає нічого неможливо, тому ми самі купили частину обладнання та наповнюємо будинок необхідними речами.
Тепер жителі Правого берега Києва також можуть працювати поруч зі своїми колегами в нашому новому «Будинку Незламності».
💡 Через погану погоду, труднощі з логістикою, маленьких дітей чи домашніх улюбленців не всі були готові виїжджати за межі свого району, тому ми запропонували нашим співробітникам, за бажання, працювати з кафе чи коворкінгів біля їхнього дому, а ми зі своєї сторони готові компенсувати їхні витрати. Це ж стосувалося тих, хто живе в інших містах, не в столиці. Кожен міг знайти зручне для нього/неї місце роботи та бути впевненим, що ми його сплатимо.
💡 Та все ж ми з командою розуміємо, що зимувати у квартирах, які повністю на електриці, в умовах блекаутів буде майже неможливо. Тому розробили альтернативний варіант для тих, хто готовий тимчасово виїхати за кордон, щоб стабілізувати свій моральний стан та відпочити від постійних блекаутів.
Ми створили внутрішню програму підтримки працівників при переїзді за кордон, а також знайшли чудовий офіс у Варшаві, щоб наші співробітники мали місце, де їх чекають та де вони зможуть працювати.
Польщу вибрали через територіальну близькість країни, дружнє ставлення поляків до нас, зрозумілу мову, відносно недороге проживання. Ми максимально допомагаємо з пошуком житла тим, хто наважився переїхати за кордон, та підтримуємо їх фінансово.
💡 Додатково ми оновлюємо техніку: купуємо та відправляємо павербанки для ноутбуків наших працівників, замінюємо старі акумулятори на нові, щоб компʼютери довше працювали без підзарядки, замовляємо старлінки для команд.
І про важливість моральної підтримки
Я намагаюся постійно бути поруч з колегами, тримаю їх в курсі всіх подій та мотивую нашими досягненнями, а ще донатами компанії в наш благодійний фонд «Допомогатор».
Усі працівники на одній хвилі зі мною, тому впевнена, що ніякі блекаути, повітряні тривоги чи відсутність традиційних корпоративів не змусять нас розлюбити нашу компанію, нашу сферу та нашу країну.
Ми разом і робимо все, щоб наблизити Перемогу.
Цей матеріал написаний спеціально для Work.ua.
